Мертвий зуб: симптоми, причини та лікування

Мертвий зуб - це зуб, у якому внаслідок травми або інфекційного процесу повністю припинився кровообіг і відбулася загибель нервово-судинного пучка, пульпи. Головними ознаками такого стану є зміна кольору емалі, відсутність реакції на гаряче чи холодне та поступова руйнація тканини. Незважаючи на відсутність живого нерва, такий зуб може сильно боліти, якщо запалення вийшло за межі кореня та поширилося на навколишні тканини пародонта чи кістку.

Що таке мертвий зуб?

У стоматологічній практиці «мертвим» називають зуб, у якому відбувся некроз пульпи - відмирання внутрішніх м'яких тканин, що містять судини та нервові закінчення. У нормі пульпа забезпечує зволоження, живлення та мінералізацію дентину й емалі зсередини, а також відповідає за сенсорну чутливість. Коли внаслідок інфекції або механічного пошкодження кровопостачання переривається, зуб втрачає свій природний захист та внутрішні ресурси для відновлення.

Проте некроз пульпи зовсім не означає, що зуб потрібно негайно видаляти. Сучасні ендодонтичні методики дозволяють якісно очистити та запломбувати кореневі канали, зупинивши поширення інфекції. Збережений твердий каркас зуба після відповідного зміцнення та протезування може повноцінно виконувати свою жувальну й естетичну функцію протягом багатьох років.

Як виглядає мертвий зуб?

У багатьох випадках ознаки мертвого зуба стають помітними неозброєним оком через деякий час після загибелі пульпи.

Головні симптоми та видимі ознаки мертвого зуба:

Зміна кольору емалі. Зуб втрачає природний блиск і прозорість, стає тьмяним, сіруватим, жовтуватим або темно-коричневим. Це відбувається через розпад гемоглобіну у загиблих судинах пульпи та проникнення продуктів розпаду в дентинні трубочки.
Відсутність чутливості. Зуб повністю припиняє реагувати на температурні подразники (холодна вода, гаряча їжа) та солодке.
Дискомфорт при накушуванні. Виникає відчуття збільшеного зуба, важкість або біль під час жування, що свідчить про вихід запалення за межі кореневого каналу.
Набряк та зміни на яснах. Біля кореня зуба може з'явитися почервоніння, прибухлість, а у складних випадках - нориця із виділенням гною.

Важливо! Спиратися лише на зовнішні симптоми мертвого зуба не можна. Іноді депульпований зуб довго не змінює колір, а потемніння емалі може бути викликане поверхневим пігментним нальотом або карієсом. Точно встановити стан пульпи може лише лікар-стоматолог після проведення діагностики (КТ, рентгенографії).

Причини мертвого зуба

Виділяють кілька основних факторів, що викликають некроз внутрішніх тканин зуба:

Нелікований карієс та пульпіт. Це найчастіша причина, адже каріозне ураження поступово руйнує емаль і дентин, проникаючи глибоко в пульпову камеру. Бактерії та їхні токсини викликають гостре або хронічне запалення, пульпіт, яке без вчасного лікуванняпризводить до відмирання нерва.
Травми зуба. Прямий удар, падіння, спортивна травма або скол можуть спричинити розрив судинно-нервового пучка біля верхівки кореня. У такому разі некроз пульпи може розвинутися навіть у зовні цілому та абсолютно здоровому зубі.
Хронічна мікротравма. Постійне підвищене навантаження через неправильний прикус, бруксизм (нічне скреготіння зубами) або звичку розгризати тверді предмети.
Захворювання пародонта. При важких формах пародонтиту інфекція може проникнути до пульпи через глибокі пародонтальні кишені та бокові канали кореня, спричиняючи ретроградний пульпіт.
Неякісне стоматологічне лікування. Перегрів пульпи під час обточування зуба під коронку без належного охолодження або надмірне хімічне подразнення медикаментами.

Лікування мертвого зуба

Лікування мертвого зуба обов’язково включає повну дезінфекцію внутрішніх порожнин та герметичне закриття каналів для запобігання поширенню інфекції в кісткову тканину щелепи.

Етапи ендодонтичного лікування із збереженням зуба:

Огляд та діагностика. Стоматолог оглядає пацієнта та проводить необхідне обстеження (рентген або КТ) для оцінки анатомії каналів та стану кістки навколо кореня.
Очищення та механічна обробка. Після знеболення стоматолог відкриває доступ до пульпової камери, видаляє відмерлі тканини пульпи та ретельно вичищає кореневі канали на всю довжину за допомогою спеціальних інструментів під контролем мікроскопа.
Медикаментозна дезінфекція. Канали промиваються антисептичними розчинами. При наявності запалення в кістці, кісти чи периодонтиту, у канали на кілька тижнів закладається лікувальна паста на основі гідроксиду кальцію під тимчасову пломбу.
Пломбування каналів. Після усунення інфекції канали щільно пломбуються гутаперчевими штифтами та силером.
Реставрація коронкової частини. Оскільки мертвий зуб втрачає вологу і стає крихким, звичайна пломба не завжди може витримати жувальне навантаження. Залежно від ступеня руйнування, коронкову частину зуба відновлюють за допомогою керамічної вкладки або накривають захисною металокерамічною чи цирконієвою коронкою. Якщо колір зуба змінився, попередньо може застосовуватися внутрішньоканальне відбілювання.

Коли необхідно видалення?

Видалення мертвого зуба розглядається як крайній захід у випадках, коли:

наявний поздовжній перелом кореня;
зуб зруйнований глибоко під ясну і не підлягає протезуванню;
запальний процес у кістці надто великий і не піддається консервативному лікуванню;
спостерігається виражена рухомість зуба при важкому пародонтиті.

Мертвий молочний зуб у дитини

Деякі батьки помилково вважають, що некроз пульпи молочних зубів не потребує уваги, оскільки вони все одно випадуть. Але це не так!

Загибель пульпи в тимчасовому зубі найчастіше виникає через стрімкий дитячий карієс або побутові травми (падіння, удари під час ігор). Головна небезпека полягає в тому, що інфекція з відмерлого молочного зуба швидко поширюється за межі кореня та може пошкодити або повністю знищити зачаток постійного зуба, який знаходиться прямо під ним.

Симптоми у дітей:

потемніння молочного зуба;
набряк, почервоніння або поява свища на яснах біля зуба;
скарги дитини на біль під час накушування або прийому гарячої їжі (хоча нерідко процес протікає взагалі безболісно).

Навіть якщо дитину нічого не турбує, потемнілий або пошкоджений молочний зуб обов'язково потрібно показати дитячому стоматологу. Лікар збереже зуб шляхом адаптованого ендодонтичного лікування або, за суворими показаннями, проведе видалення з установкою утримувача місця для постійного зуба.

Як знизити ризик втрати зуба?

Профілактика некрозу пульпи полягає у своєчасному усуненні факторів ризику:

Регулярний огляд у стоматолога. Відвідуйте лікаря 2 рази на рік. Це дозволяє виявити та вилікувати карієс на ранній стадії, не допускаючи його ускладнення до пульпіту.
Якісна домашня гігієна. Чистіть зуби двічі на день, використовуйте зубну нитку (флос) та міжзубні йоржики для видалення нальоту у важкодоступних місцях.
Захист від травм. Використовуйте захисні індивідуальні капи під час занять контактними та екстремальними видами спорту.
Своєчасне звернення після забиття. Якщо ви вдарилися зубом, обов'язково зверніться до клініки для проведення рентген-діагностики, навіть якщо зовні зуб залишився цілим.
Корекція прикусу та лікування бруксизму. Зверніться до ортодонта або гнатолога для усунення перевантаження окремих зубів.

Дотримуючись цих порад ви не лише зможете запобігти змертвінню зуба, а й зможете зберегти здоров’я всієї ротової порожнини на все життя!