Метою будь-якої діагностики є встановлення точного діагнозу захворювання, завдяки цьому лікар-стоматолог зможе вибрати найбільш ефективний метод лікування. Діагностика розпочинається зі збору анамнезу. Суб’єктивним методом (опитування) лікар дізнається скарги пацієнта, характер, періодичність і тривалість болю, чи був лікований зуб раніше, наявність алергічних реакцій і супутніх захворювань. Після цього лікар проводить огляд у стоматологічному кріслі: визначає симетричність, пропорційність обличчя, колір і тургор шкіри, пальпує лімфатичні вузли щелепно-лицевої ділянки.
Наступним етапом є внутрішньоротовий огляд за допомогою стоматологічних інструментів (дзеркало та зонд) стоматолог обстежує кожен зуб, визначає наявність пломб і їх дефектів, зміну кольору емалі, її рельєф, наявність каріозних порожнин. Зондування: зондом лікар визначає розм’якшення дентину, ступінь поширення каріозного процесу; перкусія – це постукування по зубі, що дає змогу визначити стан пародонту. Стоматологічним пінцетом проводиться виявлення рухливості зубів. Також лікар ретельно оглядає ясна та слизову оболонку, звертаючи увагу на їхній колір, рельєф, структуру, наявність пародонтальних кишень, рецесій і патологічних вогнищ запалення.
