Імплантація All-on-4 чи All-on-6: що краще обрати?

Методика All-on-4 була розроблена для максимально швидкого та ефективного вирішення проблеми повної відсутності зубів з мінімальною хірургічною травматичністю.

Методика All-on-4 передбачає встановлення лише чотирьох дентальних імплантів для фіксації незнімного протеза, що замінює повний зубний ряд (від 10 до 14 зубів).

Особливості розміщення імплантів:

• два імпланти встановлюються у передньому відділі щелепи вертикально;
• два задні імпланти встановлюються під кутом (до 45°).

Таке кутове розміщення дозволяє оминути анатомічно складні зони (гайморові пазухи на верхній щелепі та нервовий канал на нижній) та використати найбільш щільні ділянки кістки, уникаючи дороговартісної та тривалої процедури кісткової пластики (синус-ліфтингу).

Імплантація all on 4 може застосовуватися по наступним показанням:

• повна адентія (відсутність усіх зубів на одній або обох щелепах);
• критична атрофія кісткової тканини, особливо в бічних відділах, що унеможливлює встановлення великої кількості імплантів;
• необхідність видалення останніх зубів, що не підлягають лікуванню;
• бажання пацієнта отримати незнімний протез максимально швидко (можливість негайного навантаження).

Методика All-on-6 є покращеною та більш надійною версією, що забезпечує підвищену стабільність і більш рівномірний розподіл жувального навантаження.

Методика All-on-6 передбачає встановлення шести дентальних імплантів для фіксації незнімного протеза. Ці два додаткові імпланти значно підвищують надійність та довговічність усієї конструкції.

Особливості розміщення імплантів:

• Два імпланти встановлюються вертикально у передньому відділі.
• Чотири імпланти встановлюються у бічних відділах (можуть бути як вертикальними, так і кутовими, залежно від обсягу кістки).

Ці додаткові опори дозволяють протезу бути міцнішим, покривати більшу площу і витримувати більш інтенсивне навантаження. 

Показання для застосування all on 6:

• повна адентія на 1 або 2 щелепах;
• атрофія кістки помірного ступеня, коли є можливість встановити шість імплантів без складних додаткових хірургічних втручань;
• необхідність встановлення повного зубного ряду (12-14 зубів) з максимальним відновленням жувальної ефективності.
• високі вимоги до надійності та довговічності конструкції.

Рішення про те, скільки імплантів потрібно для протезування, чотири чи шість,  залежить від низки критичних анатомічних і функціональних факторів, а також від кінцевих очікувань пацієнта. Вибір між імплантацією all on 4 чи all on 6 завжди повинен ґрунтуватися на результатах досліджень (ЗD КТ) та анатомічних особливостях пацієнта. 

All-on-4 часто стає оптимальним вибором у ситуаціях, коли присутня значна атрофія кістки, особливо в бічних відділах щелепи. Завдяки кутовому розміщенню імплантів, ця методика дозволяє обійти анатомічно складні зони і використати найщільніші ділянки кістки, уникаючи тривалої та дорогої кісткової пластики.

All-on-4 також приваблює меншою інвазивністю та нижчою початковою вартістю. Це ідеальний варіант, коли пріоритетом є швидке встановлення незнімного протеза з мінімальною кількістю хірургічних втручань. Однак, при All-on-4 протез, як правило, фіксується на 10-12 зубів, і розподіл навантаження є менш рівномірним, що може бути фактором ризику при дуже активному жуванні.

Натомість All-on-6 пропонує значно вищий рівень надійності та довговічності. Встановлення шести імплантів забезпечує більш рівномірний розподіл навантаження на щелепу, що є критично важливим для збереження кісткової тканини в довгостроковій перспективі.

Цей метод вибирають, коли пацієнт має помірну атрофію кістки або коли метою є відновлення повного зубного ряду (12–14 зубів) з максимальною жувальною ефективністю.